Повернутися до змісту - Стрій №4 (2022)
Сергій Шаменков
Козацький кунтуш із зібрання Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького
Serhii Shamenkov
Cossack kuntusz from the collection of the Dnipro D.I. Yavornytskyi National Historical Museum
Шаменков, С. Козацький кунтуш із зібрання Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Стрій, №4, 2022, с. 17-23.
Стаття присвячена унікальному артефакту з колекції Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького – козацькому кунтушу. Кунтуш є цінним зразком верхнього плечового одягу середини ХVІІІ cт. Зроблено припущення, що він міг належати запорозькому козаку і, ймовірно, є зразком одягу реєстровців Гетьманщини, тобто зразком фактично першого мундиру війська Гетьманщини.
The article deals with a unique artifact from the collection of the Dnipro D.I. Yavornytskyi National Historical Museum – a Cossack kuntusz. Kuntusz is a valuable sample of upper shoulder clothing of the middle of the 18th century. It is assumed that it could have belonged to a Zaporizhzhya Cossack and is probably a sample of the clothing of the Hetmanate registered Cossacks, i.e. a sample of the actual first uniform of the Hetmanate troops.
У музейних фондах Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького зберігається цікавий зразок козацького одягу – кунтуш синього кольору (інв. № П-42098/Е-2575), що датується серединою ХVІІІ cт. Цей кунтуш походить із особистої колекції Дмитра Яворницького і був придбаний у Т.В. Шепеля із м. Новомосковськ. Кунтуш вперше був згаданий в каталозі Катеринославського музею ім. А.Н. Поля 1910 р. і описаний таким чином: “281. Запорожскій жупанъ изъ синяго сукна съ серебрянымъ галуномъ, идущимъ отъ подмышекъ до таліи” (Каталогъ Екатеринославскаго 143).
Цей предмет довгий час зберігався в музейних фондах, а після реставраційних робіт кілька разів експонувався, зокрема в 2008 р. на виставці козацьких старожитностей із фондів Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Після цього кунтуш періодично виставлявся в експозицію музею (Мал. 1, 2, 3) (Козацькі старожитності 122).
У музейному каталозі 2016 р., так само як і в першій згадці з каталогу 1910 р., цей предмет названо жупаном. Однак, зважаючи на особливості його крою, а саме наявність великого шалевого коміру та характерну конструкцію спинки, можемо стверджувати, що перед нами дещо інший тип верхнього плечового одягу – кунтуш або споріднений з ним за кроєм чехман. Для зручності далі ми будемо його описувати як кунтуш.
Кунтуш пошитий із вовни синього кольору полотняного переплетення. Він однобортний з нешироким шалевим коміром. Запах поли на лівий бік, права пола викроєна кутом із заходом на ліву полу. Кунтуш має характерну для цього типу одягу конструкцію спинки, рукав не розрізний, а на рівні талії на боках обох полочок містяться підрізи та виточки. На бокових швах, що з’єднують полочки та спинку, зверху нашитий позумент. Позумент починається від рівня талії та заходить на рукави, закриваючи частково шов рукава (приблизно на 10 см). Обшлаги дещо закругленої форми із застібками-гачками з жовтого металу, по дві пари на кожному рукаві. Місця, куди пришиті петлі, прикриті прямокутними шматочками синьої тканини, ідентичній основі, а гачки вшиті у краї обшлагів (Мал. 3). Кунтуш має такі розміри: довжина – 113 см, загальна ширина подолу – 402 см, обхват талії – 83 см, довжина рукава – 62 см. Сам він зшитий нефарбованими нитками охристого відтінку.
Мал. 1. Графічна реконструкція кунтуша (© С. Шаменков).
Мал. 2. Загальний вигляд кунтуша (© С. Шаменков).
Мал. 3. Деталі обшлага та застібок (© С. Шаменков).
Під час реставрації в районі талії на передній частині було виявлено фрагменти мінералізованих продуктів корозії заліза – це ймовірно залишки застібки (гачка та петельки), що кріпилися на обох полочках. З боків у подолі дошиті два шматки тканини, завдяки чому досягалася потрібна ширина. Цікаво, що шалевий комір також набраний з різних за формою шматків тканини. Найближчий аналог такої конструкції коміра, а також у загальних рисах будови крою взагалі, можна знайти на кунтуші зеленого кольору з гардероба Петра I, що зберігається у фондах Державного ермітажу в Санкт-Петербурзі. Подібність крою проявляється в аналогічному підрізі по талії та вертикальній виточці. Єдина суттєва відмінність полягає у тому, що рукав на зеленому кунтуші розрізний. Подібність конструктивних деталей та манера виконання зеленого кунтуша з Ермітажу та синього кунтуша з колекції Д. Яворницького може свідчити про ймовірно більш раннє походження експонату з Дніпровського музею.
Синій кунтуш із самого початку не мав підкладки, край тканини всюди просто підгорнутий та підшитий. Комір та відвороти на обшлагах також, вочевидь, не покривалися тканиною іншого кольору, а отже весь кунтуш був синій. Під час реставрації було виявлені плями крові, які дають можливість припустити, що його господар міг бути пораненим у цьому кунтуші.
Цей кунтуш цікавий для нас своїм походженням та датуванням. Датований серединою ХVІІІ cт., він був придбаний у Т.В. Шепеля – нащадка козака з м. Новомосковськ, яке раніше називалося Нова Самар і було заселене вихідцями із м. Самар – центру Самарської паланки Війська Запорозького. Таким чином, це фактично єдиний відомий на сьогодні зразок кунтуша, який міг належати запорозькому козаку. Крій кунтуша загалом повторює характерні риси цього виду плечового одягу, але все ще має рукави без розрізу (тобто вони не могли відкидатися назад), що зустрічається на ранніх варіантах кунтушів ХVІІ cт., а для ХVІІІ cт. вже є досить архаїчною рисою. До інших архаїчних для ХVІІІ cт. деталей можна віднести крій обшлагів та застібки, які мають аналоги серед одягу ХVІІ cт.
Подібні кунтуші, що цікаво, також суцільного синього кольору, були запроваджені в реєстрових козацьких полках Гетьманщини за часів гетьмана Кирила Розумовського. У 1730-х рр. відбулася реформа одягу, згідно з якою козаки реєстрових полків мали отримати верхні сині каптани (кунтуші) та короткі нижні жупани білого кольору. Таким чином, кунтуш із колекції Д. Яворницького дає нам унікальну можливість уявити, як виглядали каптани (кунтуші) реєстровців Гетьманщини – фактично перші мундири в українському козацькому війську!
На жаль, нам невідомі зображення козацьких кунтушів 1730–1750 рр., але в нашому розпорядженні є матеріали більш пізнього часу – 1770-х рр. Мова йде про малюнки невідомого майстра з рукопису О. Шафонського, на яких зображено сотника та козака (Мал. 4) (Шаменков 12, 13, 35, 37). Зображені на них сині кунтуші візуально мають схожу конструкцію з предметом з Дніпровського музею, за виключенням кольорової підкладки на шалевому комірі та обшлагах, які з’явилися пізніше.
Мал. 4. Малюнки сотника та козака із рукопису О. Шафонського.
Таким чином, кунтуш, що є предметом розгляду цієї роботи, є цінним зразком верхнього плечового одягу середини ХVІІІ cт., а зважаючи на його крій та колір, він може бути фактично першим відомим нам зразком мундиру Гетьманщини. Завдяки цьому музейному предмету ми можемо більш детально відтворити одяг Гетьманщини не лише на підставі зображувальних джерел, але й за збереженим артефактом.
Наприкінці хочу висловити щиру подяку керівництву та працівникам фондів Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького за можливість попрацювати із цим унікальним предметом. Кунтуш був детально заміряний та сфотографований. На підставі всього зібраного матеріалу, Ольга Шаменкова виготовила робочі креслення та виготовила його модель-реконструкцію (Мал. 5, 6) [примітка 1]. Пошита модель виявилася зручною, з цікавим та характерним для ХVІІІ cт. силуетом. Таким чином, вперше в Україні на підставі збереженого артефакту була створена наукова репліка козацького кунтуша середини ХVІІІ cт. Завдяки цьому нам вдалося суттєво розширити знання щодо козацького одягу періоду правління гетьмана К. Розумовського.
Мал. 5. Загальний вигляд моделі-реконструкції кунтуша.
Мал. 6. Силует моделі-реконструкції кунтуша.
Примітки
1. Модель кунтуша була відшита вручну лляними нитками. Оскільки нас у першу чергу цікавили особливості крою, було обрано близьку за характеристиками вовняну тканину полотняного плетіння, але іншого, червоного кольору. Повернутися назад
Бібліографія
Каталогъ Екатеринославскаго областного музея имени А.Н.Поля: Археологія и этнографія. Екатеринославъ: Тип. Губернскаго Правленія, 1910.
Козацькі старожитності в колекції Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Дніпропетровськ: Арт-прес, 2016.
Шаменков, Сергій. “Образи козаків та мешканців Гетьманщини 1780-х років- історія циклу малюнків з рукопису О. Шафонського.” Стрій, № 2, ч.1, 2020, с. 3-106. Стрій, www.striy.org.ua/index.php/striy/article/view/Striy2_Shamenkov1.