Володимир Прокопенко
Горизонтальні застібки-гачки в Східній Європі XVI—XVII ст. (частина I)

---

Прокопенко, В. Горизонтальні застібки-гачки в Східній Європі XVI—XVII ст. (частина I) Стрій, №1, 2019, с. 19-42.

---

Представлена робота є першою з циклу статей, що присвячены вона горизонтальним застібкам-гачкам, які широко використовувалися у сагайдачних та портупейних поясах зі Східної Європи XVI—XVII ст. В основу роботи покладений опис та попередня класифікація колекції з сорока чотирьох застібок-гачків із зібрання Національного музею історії України. Також зроблений короткий огляд сагайдачних та портупейних комплектів, де горизонтальні застібки-гачки відіграють роль основної застібки. Введені у науковий обіг археологічні знахідки та ілюстративні джерела.

This work is the first of a series of articles devoted to the horizontal belt buckle-hooks. These belt buckle-hooks were widely used in Eastern Europe in the 16—17th centuries in the sahajdak and saber belts. The work is based on the description and preliminary classification of a collection of forty four belt buckle-hooks from the collection of the National Museum of History of Ukraine. A brief overview of sahajdak and saber belts was also made, where the horizontal belt buckle-hooks are the main locking fastener. Analysis of archaeological finds and illustrative sources was also carried out.

---

Історія досліджень застібок-гачків схожа на мапу з острівцями знань посеред безкрайнього Mare Incognita. Причин подібного стану речей чимало: недостатній інтерес науковців до цієї теми, обмежена кількість опублікованого археологічного матеріалу, помилкова атрибуція тощо. Тому створення вичерпного дослідження історії розвитку цих цікавих предметів одягу та спорядження потребує тривалого й кропіткого вивчення літератури, археологічних та музейних колекцій. Наразі автор не ставить перед собою задачу повного дослідження теми, а концентрує свою увагу на лише на предметах зі Східної Європи XVI-XVII століть. Представлена робота є першою з циклу статей, що будуть присвячені різним типам застібок-гачків XVI-XVII ст., та базується на матеріалі, викладеному в двох інтернет-оглядах автора. Структурно матеріал буде поділятися за типами застібок-гачків., Опублікована робота присвячена горизонтальним гачкам: рамковим та зі щитком [примітка 1].

Структурно стаття складається з двох частин. В першій розглянуті горизонтальні застібки-гачки, що походять з нових надходжень Національного музею історії України. Предмети з цієї колекції в першому наближенні були згруповані в сім груп, поєднаних між собою близьким зовнішнім виглядом, типом фіксації на поясі та декором. В подальшому, при збільшенні об’єму введених у науковий обіг предметів, з цих груп будуть виокремлені більш вузькі типи застібок-гачків.

Друга ж частина роботи присвячена літературному пошуку опублікованих археологічних знахідок, сагайдачних та портупейних комплектів, що містять горизонтальні застібки-гачки [примітка 2]. Враховуючи те, що ці предмети відомі автору лише за паперовими або електронним публікаціями і ми не мали можливості опрацювати їх в живу, вони не були використані при попередній систематизації застібок-гачків. В першому наближенні ми лише порівнюємо їх зовнішній вигляд із вже сформованими типами застібок-гачків з колекції НМІУ. Але в наступних роботах, при наявності значно повнішої бази описаних артефактів, всі вони будуть враховані при формуванні базової класифікації горизонтальних застібок-гачків.

Горизонтальні застібки-гачки з нових надходжень Національного музею історії України

Всі описані в цьому розділі застібки-гачки є випадковими одиночними знахідками, для яких, у більшості випадків, відома лише область, де вони були знайдені. На жаль, нам також невідомий і контекст таких знахідок, який міг би пролити світло на їх походження та хронологію використання. Ми вважаємо, що описані застібки-гачки могли використовуватися в XVI-XVII ст., але допускаємо, що в деяких випадках ми можемо мати справу із більш ранніми предметами. Для створення остаточної класифікації та хронології використання необхідно провести ще багато кропітких досліджень, і ми зараз знаходимося лише на самому початку цієї роботи.

В основу статті покладена колекція із сорока чотирьох застібок-гачків з нових надходжень Національного музею історії України. Всі вони були розподілені на шість груп застібок-гачків зі щитком та одну групу рамкових застібок-гачків.

Застібки-гачки зі щитком

Тип 1. До нього відносяться застібки-гачки зі щитком К1-01 – К1-08 (Рис. 1). Це відносно невеликі застібки, щиток яких має підпрямокутну форму з чітко виділеним трикутним закінченням та повздовжнім ребром на щитку. Їх розміри коливаються біля 50 мм загальної довжини та 12-13 мм ширини щитку, що відповідно характеризує і ширину поясу, на який кріпилася застібка-гачок. Безпосередньо гачок квадратного перетину, досить простий і без декоративних елементів.

Рис. 1. Застібки-гачки зі щитком першого типу (зібрання НМІУ).

 

Декор зосереджений на зовнішній поверхні щитка, і серед досліджених застібок-гачків цього типу можна виділити чотири групи: К1-01, К1‑02 та, ймовірно, К1-03 прикрашені рослинним орнаментом, деталі якого оцінити досить важко; щитки К1-04 та К1-05 прикрашені зображеннями тюльпанів; на поверхні щитків К1-06 та К1‑07 розташовані два декоративних отвори та лінії, що формують ромби навколо цих отворів; застібка К1-08 має чисту поверхню щитка без декору.

Характерним елементом, що відіграє важливу роль в питанні систематизації, є тип кріплення до паску. Загалом застібки-гачки цього типу характеризуються наявністю загнутих шпеньків, які в певній мірі характеризують цей тип, і лише К1-08 фіксується на паску за допомогою маленьких заклепок. Останні вставлялися у отвори на щитку та паску, на їх одягали квадратні шайби з кольорового сплаву та заклепували. Цей метод фіксації більш характерний для подальших типів застібок-гачків і для цього типу є скоріш виключенням. Самі шпеньки могли як відливатися разом із застібкою (К1-01, К1-02), так і вставлятися в отвори на щитку вже безпосередньо при монтажі (К1-03 – К1-07).

Тип 2. До нього відносяться застібки-гачки зі щитком К2-01 – К2-13 (Рис. 2, 3). Характерними особливостями цього типу є: підпрямокутна форма щитка з видовженим закінченням трикутної або більш складної фігурної форми, повздовжнє ребро, фіксація на паску за допомогою чотирьох заклепок із квадратними шайбами та прорізний орнамент у вигляді хвилястих ліній. Ширина щитку, і відповідно шкіряного паску, зазвичай коливається у межах 14-15 мм рідко виходячи за ці межі – яскравий виняток К2-13 має ширину щитка 19 мм. Загальна середня довжина коливається між 50 і 60 мм. Безпосередньо гачок квадратного перетину, досить простий і без декоративних елементів [примітка 3].

Рис. 2. Застібки-гачки зі щитком другого типу (зібрання НМІУ).

Рис. 3. Застібки-гачки зі щитком другого типу (зібрання НМІУ).

 

Основу декору складає прорізний орнамент у вигляді хвилястих ліній. В залежності від довжини застібки-гачка, їх кількість може варіюватися від 4 до 6. Іноді форма прорізів може бути більш складнішою та витонченою (К2-13). Поверхня типу 2 часто покривалася позолотою (?) [примітка 4], її має майже половина із досліджених предметів (К2-04, К2-05, К2-07, К2-09, К2-10, К2-11, К2-12). У більшості випадків покриття залишилося у вигляді маленьких фрагментів поряд та під голівками заклепок, де воно було захищене від стирання. Варто відмітити й варіативність оформлення торців щитка, які можуть мати досить витончені фігурні завершення. Цікаво відмітити, що якість відливок гачків цього типу дуже сильно варіювалося. Часто можна побачити ливарний брак (К2-01, К2‑02, К2-03, К2-06, К2-11, К2-13), але це не відноситься до позолочених зразків.

Тип 3. До нього відносяться застібки-гачки зі щитком К3-01 – К3-04 (Рис. 4). Характерними особливостями цього типу є: підпрямокутна форма щитка з симетричними фігурними закінченнями на торцях, повздовжнє ребро, фіксація на паску за допомогою чотирьох заклепок із квадратними шайбами та глибокий рельєфний рослинний орнамент. Ширина щитка зазвичай коливається у межах 13-15 мм, а загальна довжина – від 54 до 75 мм. Безпосередньо гачок квадратного перетину, досить простий та без декоративних елементів.

Рис. 4. Застібки-гачки зі щитком третього типу (зібрання НМІУ).

 

Декор представляє собою глибокий рельєфний рослинний орнамент, а сама застібка-гачок могла покриватися позолотою (К3-01, К3-03). Цікаво знову відмітити сюжет з тюльпанами (К3-03, К3-04), який ми зустрічали раніше серед предметів типу 1 (К1-04, К1-05).

Тип 4. До нього відносяться застібки-гачки зі щитком К4-01 – К4-05 (Рис. 5) [примітка 5]. Характерними особливостями цього типу є: підпрямокутна форма щитка з фігурними закінченнями на торцях та повздовжнє ребро [примітка 6]. Фіксація на паску могла відбуватися як за допомогою трьох - чотирьох заклепок із квадратними шайбами, так і за допомогою відлитих разом зі щитком шпеньків (К4-02). Варто відмітити, що деякі застібки-гачки могли перемонтовувалися, й відлиті шпеньки мінялися на заклепки. Яскравим прикладом цього є К4-01, де головки заклепок грубо перекривають тонкий орнамент на щитку. Ймовірно, на початку система фіксації К4-01 була аналогічною К4-02.

Рис. 5. Застібки-гачки зі щитком четвертого типу (зібрання НМІУ).

 

Поверхню щитків міг покривати рельєфний орнамент (К4-01, К4-02), а закінчення гачків – декоративно прикрашатися (К4-02, К4-03). Тут цікаво відмітити форму закінчення гачка в К4‑03, що має на верхній частині невеликий виступ. Таке оформлення гачків характерне для наступного типу застібок-гачків.

Тип 5. До нього відносяться застібки-гачки зі щитком К5-01 – К5-07 (Рис. 6) [примітка 7]. Характерними особливостями цього типу є: форма щитка, що нагадує овал або витягнутий прямокутник з заокругленими торцями, повздовжнє ребро та фіксація на паску за допомогою пари підпаяних петель [примітка 8]. На більшості застібок-гачків такі петлі не збереглися, але з внутрішнього боку можна побачити сліди припою (К5-02, К5-04, К5-05), а тому К5-01 є рідкісним цілим взірцем цього типу. На паску зазвичай робили два широкі прорізи, вставляли у них петлі та фіксували їх зі зворотнього боку тонкою смужкою шкіри чи дротом. Аналогічний метод фіксації широко використовувався для фіксації прикрас північнокавказьких наборних поясів XIX-XX ст.

Рис. 6. Застібки-гачки зі щитком п’ятого типу (зібрання НМІУ).

 

Поверхню щитків міг покривати рельєфний орнамент (К5-01, К5-02, К5-04, К5-07), а закінчення гачків часто декоративно прикрашалися (К5-01, К5-04, К5-05, К5-07). Цікаво відмітити форму закінчення гачка, що має на верхній частині невеликий виступ (К5-04, К5-05, К5-07, а також К4-03). Таке оформлення нагадує голову якоїсь істоти, можливо дракона, сюжет з яким зустрічається і на інших елементах сагайдачного набору, зокрема, на накладках на колчан та налуччя [примітка 9].

Застібки-гачки зі щитком К6-01 – К6-04 зібрані на (Рис. 7) не знайшли собі місця серед інших стилістично більш вузьких типів і тимчасово виокремлені в групу без типу.

Рис. 7. Застібки-гачки зі щитком різних інших форм (зібрання НМІУ).

 

Застібки-гачки зі щитком із нових надходжень НМІУ

К1-01 (№ ТКВ-20022/1) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Одеській обл. Вага – 7.5 г, розміри – 51 на 11 мм.
К1-02 (№ ТКВ-20022/2) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Білгород-Дністровському р-ні Одеської обл. Вага – 7 г, розміри – 52 на 12 мм.
К1-03 (№ ТКВ-20022/3) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Білгород-Дністровському р-ні Одеської обл. Вага – 9 г, розміри – 50 на 12 мм.
К1-04 (№ ТКВ-20022/4) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Криму. Вага – 5,8 г, розміри – 52 на 12 мм.
К1-05 (№ ТКВ-20022/5) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Харківській обл. Вага – 7,4 г, розміри – 54 на 13 мм.
К1-06 (№ ТКВ-20022/6) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Одеській обл. Вага – 7,5 г, розміри – 48 на 13 мм.
К1-07 (№ ТКВ-20022/7) – застібка-гачок (з відламаним гачком) з мідного сплаву була знайдена в Білгород-Дністровському р-ні Одеської обл. Вага – 5,8 г, розміри – 42 на 12 мм.
К1-08 (№ ТКВ-20022/8) – застібка-гачок (з відламаним гачком) з мідного сплаву була знайдена в Білгород-Дністровському р-ні Одеської обл. Вага – 5,9 г, розміри – 51 на 13 мм.
К2-01 (№ ТКВ-20022/9) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Полтавській обл. Вага – 8,1 г, розміри – 60 на 14 мм.
К2-02 (№ ТКВ-20022/10) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Дніпропетровській обл. Вага – 8,8 г, розміри – 58 на 14 мм.
К2-03 (№ ТКВ-20022/11) – застібка-гачок з мідного сплаву, місце знахідки невідоме. Вага – 6,6 г, розміри – 53 на 14 мм.
К2-04 (№ ТКВ-20022/12) – застібка-гачок з мідного сплаву із залишками позолоти (?) була знайдена в Білгород-Дністровському р-ні Одеської обл. Вага – 6,1 г, розміри – 45 на 14 мм.
К2-05 (№ ТКВ-20022/13) – застібка-гачок з мідного сплаву із залишками позолоти (?) була знайдена в Одеській обл. Вага – 9,9 г, розміри – 64 на 15 мм.
К2-06 (№ ТКВ-20022/14) – застібка-гачок (з ушкодженим щитком) з мідного сплаву, місце знахідки невідомо. Вага – 6,5 г, розміри – 44 на 13 мм.
К2-07 (№ ТКВ-20022/15) – застібка-гачок з мідного сплаву із залишками позолоти (?) була знайдена в Одеській обл. Вага – 7,4 г, розміри – 53 на 14 мм.
К2-08 (№ ТКВ-20022/16) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Одеській обл. Вага – 5,8 г, розміри – 54 на 14 мм.
К2-09 (№ ТКВ-20022/17) – застібка-гачок з мідного сплаву із залишками позолоти (?) була знайдена в Криму. Вага – 6,1 г, розміри – 54 на 14 мм.
К2-10 (№ ТКВ-20022/18) – застібка-гачок з мідного сплаву із залишками позолоти (?) була знайдена в Полтавській обл. Вага – 8,5 г, розміри – 60 на 16 мм.
К2-11 (№ ТКВ-20022/19) – застібка-гачок (з відламаним гачком) з мідного сплаву із залишками позолоти (?) була знайдена в Білгород-Дністровському р-ні Одеської обл. Вага – 7,9 г, розміри – 55 на 14 мм.
К2-12 (№ ТКВ-20022/20) – застібка-гачок (з відламаним гачком) з мідного сплаву із залишками позолоти (?) була знайдена в Білгород-Дністровському р-ні Одеської обл. Вага – 7,8 г, розміри – 53 на 15 мм.
К2-13 (№ ТКВ-20022/21) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Саратському р-ні Одеської обл. Вага – 11,9 г, розміри – 64 на 19 мм.

К3-01 (№ ТКВ-20022/22) – застібка-гачок з мідного сплаву із залишками позолоти (?) була знайдена в Криму. Вага – 19 г, розміри – 75 на 15 мм.
К3-02 (№ ТКВ-20022/23) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Саратському р-ні Одеської обл. Вага – 7,5 г, розміри – 54 на 14 мм.
К3-03 (№ ТКВ-20022/24) – застібка-гачок (з відламаним гачком) з мідного сплаву із залишками позолоти (?) була знайдена в Чернігівській обл. Вага – 9,5 г, розміри – 62 на 13 мм.
К3-04 (№ ТКВ-20022/25) – застібка-гачок з мідного сплаву був знайдений в Чернігівській обл. Вага – 10 г, розміри – 66 на 14 мм.

К4-01 (№ ТКВ-20022/26) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Хмельницькій обл. Вага – 13,7 г, розміри – 66 на 18 мм.
К4-02 (№ ТКВ-20022/27) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Одеській обл. Вага – 13,2 г, розміри – 62 на 17 мм.
К4-03 (№ ТКВ-20022/28) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Білгород-Дністровському р-ні Одеської обл. Вага – 16,3 г, розміри – 71 на 21 мм.
К4-04 (№ ТКВ-20022/29) – застібка-гачок (з відламаним (?) закінченням щитку) з мідного сплаву була знайдена в Одеській обл. Вага – 8,2 г, розміри – 55 на 14 мм.
К4-05 (№ ТКВ-20022/30) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Хмельницькій обл. Вага – 13,7 г, розміри – 79 на 18 мм.

К5-01 (№ ТКВ-20022/31) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Криму. Вага – 13,7 г, розміри – 70 на 19 мм.
К5-02 (№ ТКВ-20022/32) – застібка-гачок (з відламаним гачком) з мідного сплаву була знайдена в Одеській обл. Вага – 7,5 г, розміри – 67 на 17 мм.
К5-03 (№ ТКВ-20022/33) – застібка-гачок з мідного сплаву, місце знахідки невідоме. Вага – 7,8 г, розміри – 62 на 18 мм.
К5-04 (№ ТКВ-20022/34) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Криму. Вага – 11,6 г, розміри – 65 на 15 мм.
К5-05 (№ ТКВ-20022/35) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Одеській обл. Вага – 6 г, розміри – 56 на 11 мм.
К5-06 (№ ТКВ-20022/36) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Харківській обл. Вага – 15,2 г, розміри – 67 на 15 мм.
К5-07 (№ ТКВ-20022/37) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Криму. Вага – 12 г, розміри – 65 на 16 мм.

К6-01 (№ ТКВ-20022/38) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Одеській обл. Вага – 9,4 г, розміри – 54 на 22 мм.
К6-02 (№ ТКВ-20022/39) – застібка-гачок (з відламаним гачком) з мідного сплаву була знайдена в Донецькій обл. Вага – 10,4 г, розміри – 61 на 16 мм.
К6-03 (№ ТКВ-20022/40) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена поблизу села Бушеве Рокитнянського р-ну Київської обл. Вага – 5 г, розміри – 41 на 19 мм.
К6-04 (№ ТКВ-20022/41) – застібка-гачок (з відламаним гачком) з мідного сплаву була знайдена в Білгород-Дністровському р-ні Одеській обл. Вага – 5,7 г, розміри – 51 на 15 мм.

Рамкові застібки гачки.

До них відносяться застібки-гачки РК-01 – РК-03 (Рис. 8). Вони могли виготовлятися як із мідного сплаву (РК-01, РК-02), так із заліза (РК-03). Ширина рамки маркує ширину пасків, яка коливається від 20 до 30 мм.
РК-01 яскраво ілюструє підхід до декору литих застібок цього типу. Перехід між широкою рамкою та гачком має складну форму, що нагадує бутон квітки, прикрашений прорізним орнаментом та позолотою.

Рис. 8. Рамкові застібки-гачки (зібрання НМІУ).

 

З іншого боку, залізна застібка-гачок РК-03 є типовим прикладом простих залізних гачків, що можна побачити, порівнюючи її з відомими археологічними знахідками (РК-14 – РК-17). Переважна більшість залізних застібок-гачків XVI-XVII ст. відносяться саме до рамкового типу, що зумовлено їх простою конструкцією. Їх виковували із довгої пласкої пластинки, яку вигинали у прямокутну рамку, а зведені кінці сковували разом, формуючи таким чином гачок.

Рамкові застібки-гачки із нових надходжень НМІУ

РК-01 (№ ТКВ-20022/42) – застібка-гачок з мідного сплаву із залишками позолоти (?) була знайдена в Криму. Вага – 6,2 г, розміри – 40 на 19 мм.
РК-02 (№ ТКВ-20022/43) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Сумській обл. Вага – 12 г, розміри – 44 на 30 мм.
РК-03 (№ ТКВ-20022/44) – залізна застібка-гачок була знайдений в Полтавській обл. Вага – 11,2 г, розміри – 56 на 21 мм.

Іконографія та доступні для дослідження горизонтальні застібки-гачки

В цьому розділі викладений результат аналізу іконографічних джерел, музейних колекцій та літератури щодо наявності серед них горизонтальних застібок-гачків. В першому наближенні ми не надаємо детального опису цих застібок-гачків, за винятком тих предметів, для яких такий опис вже був зроблений, залишаючи цю роботу на наступний етап дослідження.

Застібки-гачки зі щитком у більшості випадків дійшли до нашого часу у складі підвісів сагайдачних комплектів, де вони відігравали роль основної застібки, але також помітна їх кількість використовувалась і в якості застібок шабельних портупей.

Тут цікаво відмітити розташування таких застібок по поясі. Так, на сагайдаках вони завжди знаходяться на правому боці поясу, зі сторони колчану (Рис. 9), а на шабельних портупеях ми можемо їх побачити вже з лівого боку. Переважна більшість портупей, що дійшли до нашого часу, датовані XVII-XVIII ст., а тому іконографічні джерела можуть якісно доповнити музейні артефакти і дозволити оцінити особливості розташування застібок в XV-XVI ст. На жаль, горизонтальні застібки-гачки майже непомітні на портретному живописі, оскільки сховані під пасками та тканими поясами, але в деяких випадках ми можемо виокремити їх зображення.

Рис. 9. Сагайдачні комплекти XVII ст. з застібками-гачками (з комплектів наведені лише колчани): (а) – К3-05, за Ф.Г. Солнцевим; (б) – К5-09, за Ф.Г. Солнцевим; (в) – РК-08 (© The Royal Armoury, Stockholm); (г) – РК-09 (© The Royal Armoury, Stockholm).

 

На початку варто відмітити малюнок, зроблений італійським художником Антоніо Пізанелло під час візиту візантійського імператора Іоанна VIII Палеолога у Флоренцію в 1437-1439 рр. Серед його замальовок є і малюнок шаблі з портупейним підвісом, у якому в якості основної застібки зображена горизонтальна застібка-гачок на лівому боці поясу (зібрання ЧХІ, № 1961.331R). Якість малюнка не дозволяє роздивитися деталі застібки і віднести її до рамкової або застібки зі щитком, але наявність саме горизонтальної застібки-гачка безсумнівна. Другим раннім ілюстративним джерелом є картина «Воскресіння Христа», яка була написана Джованні Белліні в 1479 року (зібрання БКГ). В правій частині картини зображений вояк на поясі якого висить шабля. Портупейний пояс досить гарно промальований і можна відмітити як прості кільця замість розподільників, так і рамковий горизонтальний гачок на лівому боці поясу. Хоча ці два ілюстративних джерела виходять за рамки хронологічних меж статті, вони мають важливе значення оскільки показують наявність традиції розташування застібки-гачка з лівого боку портупейного поясу принаймні з XV ст.

Портретний живопис наступних трьох століть створив широке поле для аналізу і нам вдалося знайти ще два портрети з горизонтальними застібками-гачками. Одним з них є портрет угорського шляхтича Даніеля Кюбіньї, написаний Мартіном Кобером у 1595 р. (зібрання МГДК, № О168) (Рис. 10, а), а другий – портрет XVIII ст. сотника Богацької сотні Миргородського полку Андрія Стефановича (зібрання МКМ) (Рис. 10, б).
В обох випадках горизонтальна застібка-гачок знаходиться з лівого боку, а на правому боці поясу зображені отвори для фіксації гачка. Останні додатково посилені «проймами» – фігурними накладками з круглим отвором, які не дають гачку деформувати та рвати отвори на паску. Цікаво відмітити й те як носили ці пояси: так, на портреті Даніеля Кюбіньї вільний кінець паску протягувався та, ймовірно, закладався під пояс, а на портреті Андрія Стефановича він вільно звисає.

Рис. 10. Портрети на яких зображені шабельні портупеї з горизонтальною застібкою-гачком: (а) – портрет кінця XVI ст. угорського шляхтича Даніеля Кюбіньї (© Oravská galéria); (б) – портрет XVIII ст. сотника Богацької сотні Миргородського полку Андрія Стефановича, за Д.В. Тоїчкіним.

 

Щодо матеріальних артефактів, то при підготовці статті в літературі поки було знайдено інформацію про п’ять шабельних портупейних комплектів з горизонтальними застібками-гачками: дві портупеї з застібками-гачками зі щитком (К4-10, К6-10) та три з рамковими застібками-гачками (РК-11, РК-12, РК-13). Застібки-гачки на портупеях К4-10, РК-11 та РК-12, що датовані XVI ст., також розташовані з лівого боку поясу (Рис. 11, а, в), але застібка на портупеї XVIII ст. К6-10 вже заходиться з правого боку (Рис. 11, б). Портупея XVI ст. РК-13 пошкоджена і, ймовірно, була невдало реконструйована. Ми вважаємо, що в ній гачок також розташовувався з лівого боку, що випливає з наявності короткого фрагменту шкіряного паску між гачком та розподільником.

Рис. 11. Шабельні підвіси з горизонтальною застібкою-гачком: (а) – К4-10, за Ф.Г. Солнцевим; (б) – К6-10 (© The Palace Museum); (в) – РК-12, за Béla Pósta.

 

Загалом складається цікава ситуація з розділеннями положення застібки-гачка на поясі в залежності від функціонального призначення підвісу: на колчанах вони розташовані з правого боку, а на шабельних портупеях з лівого. Ймовірно це можна пояснити тим, що вершник одночасно носив обидва підвіси, і така різниця в положенні застібки давала йому змогу навпомацки визначити, який саме пояс зараз треба швидко розстебнути.

Застібки-гачки зі щитком у складі підвісу сагайдачних комплектів та колчанів

К3-05 – сагайдак «Великого наряду» царя Михайла Федоровича Романова, виготовлений майстром Фролко в 1633 р. (зібрання ЗПМК, № Ор-145/1-4) (Рис. 9, а). Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 3.
К3-06 – сагайдак першої половини XVII ст. царя Михайла Федоровича Романова (зібрання ЗПМК). Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 3.
К4-05 – сагайдак царя Олексія Михайловича Романова, виготовлений майстром Дмитром Астафєвим в 1666 р. (зібрання ЗПМК). Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 4.
К4-06 – сагайдак царя Олексія Михайловича Романова виготовлений майстром Прокофієм Андреєвим в 1673 р. (зібрання ЗПМК, № Ор‑4470/1-2). Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 4.
К4-07 – османський сагайдак XVII ст. із колекції графа Шереметьєва (зібрання ДЕ, № В.О.‑1809). Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 4.
К4-08 – османський сагайдак кінця XVI ст. (зібрання ТПД, № Y179), дарунок Кристіану II, курфюрсту Саксонії. Незвично короткий щиток застібки-гачка не має близьких аналогів серед розглянутих вище зразків, але його можна віднести до типу 4.
К4-09 – османський сагайдак початку XVII ст. (зібрання ТПД, № Y181). Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 4.
К5-08 – сагайдак XVII ст. із зібрання Галаганів з родинного маєтку в с. Сокиринці (зібрання ПКМ, № 10415). Застібка-гачок за формою та методом фіксації нагадує К5-03.
К5-09 – сагайдак «Великого наряду» царя Михайла Федоровича Романова, виготовлений в Срібному приказі в 1627-1628 рр. (зібрання ЗПМК, № Ор-144/1-4) (Рис. 9, б). Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 5.
К5-10 – черкеський колчан 1820-1825 рр. (зібрання ДЕ, № В.О.-688). Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 5.
К5-11 – османський сагайдак XVII ст. (зібрання ТПД, № Y195). Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 5.
К5-12 – московський сагайдак XVII ст. (зібрання FAFC, № R-777 та R-778). Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 5.
К6-05 – сагайдак XVII ст. (зібрання НМК, № MDR ND 1470/1 та 1470/2). Застібка-гачок із трикутним щитком віддалено нагадує К6-01.
К6-06 – османський сагайдак XVIII ст. (зібрання ДЕ, № В.О.-690). Нестандартна широка застібка-гачок із трикутним щитком нагадує К6-03.
К6-07 – черкеський сагайдак 1820-1825 рр. (зібрання ДЕ, № В.О.-684). Застібка-гачок вивернута на фотографії таким чином, що нам важко оцінити форму її щитка.
К6-08 – османський сагайдак 1550 рр. (зібрання МІМ, № С8 та С8а). Застібка-гачок вивернута на фотографії таким чином, що нам важко оцінити форму її щитка.
К6-09 – московський сагайдак першої половини XVII ст. (зібрання КС, № 7746 та 7747). Застібка-гачок вивернута на фотографії таким чином, що нам важко оцінити форму її щитка.

Застібки-гачки зі щитком у складі портупейних шабельних комплектів

К4-10 – шабля з портупейним комплектом першої половини XVI ст., що належала князю Федору Михайловичу Мстиславському (зібрання ЗПМК, № Ор-205/1-3 (2732167)) (Рис. 11, а). Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 4.
К6-10 – «шабля-чечуга» XVIII ст. (зібрання МҐ), що була подарована циньському імператору Цяньлуну (р.ж. 1735-1795 рр.) калмицькими феодалами, які відкочували з Волги до Ілі на початку 70-х років XVIII ст. (Рис. 11, б). Застібка-гачок вивернута на фотографії таким чином, що нам важко оцінити форму її щитка.

Рамкові застібки-гачки у складі підвісу сагайдачних комплектів та колчанів

РК-04 – османський сагайдак кінця XVI – початку XVII ст. (зібрання МГК, № KP B XVII.350/1 та 351/1). Залізна рамкова застібка-гачок аналогічна РК-03.
РК-05 – татарський колчан початку XVII ст. (зібрання ЗПМК, № Ор-4479/1-2). Дипломатичний дарунок від кримського хана Джанібека Герая царю Михайлу Федоровичу Романову (переданий татарським посольством 10 червня 1616 р.). Проста трикутна форма застібки-гачка не має близьких аналогів серед розглянутих вище зразків.
РК-06 – османський сагайдак XVI ст. (зібрання ТПД, № Y177). Форма застібки-гачка не має близьких аналогів серед розглянутих вище зразків, але вона схожа на застібки РК-07, РК-11 та РК-12.
РК-07 – московський сагайдак 1570-1580 рр. (зібрання МІМ, № С9 та С9а). Форма застібки-гачка не має близьких аналогів серед розглянутих вище зразків, але вона схожа на застібку РК-06, РК-11 та РК-12.
РК-08 – московський сагайдак першої половини XVII ст. (зібрання КС, № 7742 та 7743) (Рис. 9, в). Застібка-гачок за формою нагадує РК-01, але без прорізного орнаменту.
РК-09 – сагайдак XVII ст. (зібрання КС, № 7119 та 7120) (Рис. 9, г). Форма застібки-гачка не має близьких аналогів серед розглянутих вище зразків, але вона схожа на РК-02 та РК-10.
РК-10 – колчан XVII ст. (зібрання КС, № 7794). Форма застібки-гачка не має близьких аналогів серед розглянутих вище зразків, але вона схожа на РК-02 та РК-09.

Рамкові застібки-гачки у складі портупейних шабельних комплектів

РК-11 – угорська шабля XVI ст., що належала ерцгерцогу Фердинанду II (р.ж. 1529-1595 рр.) (зібрання НМУ, № 55.3236). Форма застібки-гачка не має близьких аналогів серед розглянутих вище зразків, але вона схожа на застібку РК-06, РК-07 та РК-12.
РК-12 – угорська шабля XVI ст., що була віднайдена в крипти собору м. Алба-Юлія (Рис. 11, в). Форма застібки-гачка не має близьких аналогів серед розглянутих вище зразків, але вона схожа на застібку РК-06, РК-07 та РК-11.
РК-13 – османська шабля XVI ст., подарунок Кристіану II курфюрсту Саксонії від імператора Рудольфа II Габсбурга (зібрання ТПД, № Y39). Гачок за формою нагадує РК-01.

На жаль, описаних археологічних знахідок горизонтальних застібок-гачків відносно мало і на момент написання статті в літературі вдалося віднайти лише дев’ять предметів.

Археологічні знахідки застібок-гачків зі щитком

К2-14 – застібка-гачок XVI-XVII ст. була знайдена в Херсонесі Таврійському (Крим) (зібрання ХІАМ, № 5629) (Рис. 12, а). Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 2.
К4-11 – застібка-гачок була знайдена в середмісті Черкас (Україна) по вул. Смілянській, 2, в заповненні господарчої ями початку XVII ст. Вона має розміри 8.5 на 1.7 см і прикрашена рельєфним рослинним орнаментом, що заповнений емаллю жовтого та синього кольорів. По кутам щитку розташовані чотири отвори під заклепки (зібрання ЧОКМ) (Рис. 12, б). Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 4.
К4-12 – щиток від застібки-гачка XVI-XVIII ст. (зібрання МЗКП, № ГМЗ-КП-161/29 або А-122/29). Щиток застібки-гачка за формою можна віднести до типу 4.
К5-13 – застібка-гачок XVI-XVIII ст. була знайдена в склепі № 4 поблизу с. Уакац (Північна Осетія, Росія) (Рис. 12, в). Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 5.

Археологічні знахідки рамкових застібок-гачків

РК-14 – залізна рамкова застібка-гачок XVI-XVII ст. (зібрання МЗКП, № ГМЗ-КП-85/7 або ТД-80/7). Всі чотири застібки із зібрання МЗКП можна віднести до однієї вузької відособленої групи.
РК-15 – залізна рамкова застібка-гачок XVI-XVII ст. (зібрання МЗКП, № ГМЗ-КП-31/52 або ТД-29/52).
РК-16 – залізна рамкова застібка-гачок XVI-XVII ст. (зібрання МЗКП, № ГМЗ-КП-299/111 або А-124/111).
РК-17 – залізна рамкова застібка-гачок XVI-XVII ст. (зібрання МЗКП, № ГМЗ-КП-299/110 або А-124/110).
РК-18 – залізна (?) рамкова застібка-гачок XVI ст., що була знайдена на о. Байда (м. Запоріжжя, Україна) (Рис. 12, г).

Рис. 12. Археологічні знахідки горизонтальних застібок-гачків: (а) – К2-14, за А.Л. Якобсоном; (б) – К4-11, за Д. Куштаном; (в) – К5-13, за В.Х. Тменовим ; (г) – РК-18, за С. Пустоваловим.

 

Отже, можна зробити коротке резюме викладеного матеріалу. Основою статті є опис колекції горизонтальних застібок-гачків із зібрання НМІУ. Предмети з цієї колекції були розділені на морфологічні групи, але враховуючи обмежену кількість матеріалу, цей поділ можна вважати попереднім і таким, що потребує подальшої роботи над уточненням меж груп та виокремлення нових типів. Також був зроблений короткий огляд сагайдачних та портупейних підвісів, де горизонтальні застібки-гачки відіграють роль основної застібки. Також були віднайдені введені у науковий обіг археологічні знахідки.

Загалом ця стаття є проміжною публікацією, і її логічне завершення планується в другій частині. Сподіваємося, що за час підготовки другої частини статті ця публікація приверне увагу музейних співробітників та археологів до теми застібок-гачків, і ми зможемо створити виважену їх класифікацію.

---

Скорочення

FAFC Приватне зібрання The Furusiyya Art Foundation Collection.
БКГ Берлінська картинна галерея (нім. Gemäldegalerie), м. Берлін, Німеччина.
ДЕ Державний Ермітаж, м. Санкт-Петербург, Росія.
ЗПМК Збройова палата Московського Кремля, м. Москва, Росія.
КЗВ Королівський замок на Вавелі — Державне зібрання мистецтва (пол. Zamek Królewski w Wawelu – Panstwowe Zbiory Sztuki), м. Валель, Польща.
КС Королівська скарбниця (швед. Livrustkammaren), м. Стокгольм, Швеція.
МГДК Мистецька галерея міста Долни Кубін (слов. Oravská galéria), Словаччина.
МГК Музей землі Гессен Кассель (нім. Museumslandschaft Hessen Kassel), м. Кассель, Німетчина.
МҐ Музей Ґуґун. Заборонене місто, м. Пекін, Китай.
МЗКП Музей-заповідник «Куликове поле», Тульська обл., Росія.
МКМ Миргородський краєзнавчий музей, м. Миргород, Україна.
МІМ Музей історії мистецтв (нім. Kunsthistorisches Museum), м. Відень, Австрія.
НМІУ Національний музей історії України, м. Київ, Україна.
НМК Національний музей в Кракові (пол. Muzeum Narodowe w Krakowie), м. Краків, Польща.
НМУ Національний музей Угорщини (угор. Magyar Nemzeti Múzeum), м. Будапешт, Угорщина.
ПКМ Прилуцький краєзнавчий музей імені В. І. Маслова, м. Прилуки, Україна.
ТМ Торунський музей (пол. Muzeum Okręgowe w Toruniu), м. Торунь, Польща.
ТПД Турецька палата, що входить до складу Дрезденської Збройової палати (нім. Türckische Cammer), м. Дрезден, Німетчина.
ХІАМ Херсонеський історико-археологічний музей-заповідник у Севастополі, м. Севастополь, Крим, Україна.
ЧОКМ Черкаський обласний краєзнавчий музей, м. Черкаси, Україна.
ЧХІ Чиказький художній інститут (англ. Art Institute of Chicago), м. Чикаго, США.

---

Примітки

1. Тобто таких застібок-гачків, в яких гачок розташований в горизонтальній площині. Первинна класифікація застібокгачків була зроблена в попередній статті автора. В.М. Прокопенко, “Сабельный портупейный подвес с крючкомзастежкой. Восточная Европа, Османская Империя — XVI – начало XVIII в.,” в Історія давньої зброї. Дослідження 2014, упор. Д.В. Тоїчкін (Київ, 2014), 181, 182. Повернутися назад

2. Тут необхідно відмітити предмети які ми навмисно виносимо за межі представленої роботи. В XVI-XVII ст. на території Угорщини та Речі Посполитої були поширені шляхетні металеві пояси що застібалися за допомогою горизонтальної застібкигачка. Але специфіка їх конструкції, яка віддаляє їх від застібок сагайдачних та портупейних поясів, змушує нас відмовитися від включення їх в цю статтю. J.H. Kolba, “A nagyenyedi és a segesvári lelet,” Folia archaeologica 41 (1990): 173-177. Повернутися назад

3. Цікаво відмітити повторне використання зламаних, або бракованих застібок-гачків. Так К2-04 втратила частину гачка, а К2-06 – закінчення щитку, після чого пару заклепок перенесли всередину щитку. Повернутися назад

4. На жаль, провести аналіз залишків покриття поки не вдалося, а тому питання щодо його складу залишається відкритим. Повернутися назад

5. В певній мірі цей тип є продовженням попереднього. І якщо тип 3 був типологічно досить вузьким, то предмети типу 4, на даний момент, представляють собою суміш із кількох близьких груп застібок-гачків зведені разом за браком матеріалу для аналізу. Надалі в цій роботі, при описі раніше опублікованих застібок-гачків зі складною формою та підпрямокутним щитком, ми будемо відносити їх до типу 4. Принаймні до того моменту, допоки не буде створена більш чітка класифікація. Повернутися назад

6. Застібка-гачок К4-04 цікава тим, що, ймовірно, мала інше закінчення щитку. Згодом частину щитку з нижніми отворами зрізали, а з залишку сформували хвилясте закінчення. Повернутися назад

7. Так само як і тип 4, тип 5 являє собою суміш із кількох близьких груп застібок-гачків зведені разом за браком матеріалу для аналізу. Повернутися назад

8. Винятком є К5-03 яку, у випадку подальшої систематизації, варто винести до іншого типу. Повернутися назад

9. Цей виняток можна пояснити нівелюванням старих традицій в конструкції шабельних портупей XVIII ст. Повернутися назад

---

Бібліографія

Аствацатурян, Э.Г. Турецкое оружие в собрании Государственного исторического музея. СПб.: Атлант, 2002.
Бобров, Л.А. и Ю.С. Худяков. Вооружение и тактика кочевников Центральной Азии и Южной Сибири в эпоху позднего Средневековья и раннего Нового времени (XV — первая половина XVIII в.). СПб.: Филологический факультет СПбГУ, 2008.
Куштан, Д. та В. Ластовський. Археологія та рання історія Черкас. Київ–Черкаси: Ін-т археології НАН України, 2016.
Левыкин, А.К., и И.А. Комаров, состав. Государева оружейная палата. Сто предметов из собрания Российских императоров. СПб.: Атлант, 2002.
Ленц, Э.Э. Опись собрания оружия графа С.Д. Шереметева. СПб.: тип. М. Стасюлевича, 1895.
Недяк, В. упоряд. Україна – козацька держава: Ілюстрована історія українського козацтва у 5175 фотосвітлинах. Київ: Емма, 2004.
Прокопенко, В.М. “Сабельный портупейный подвес с крючком-застежкой. Восточная Европа, Османская Империя — XVI – начало XVIII в.” в Історія давньої зброї. Дослідження 2014, упор. Д.В. Тоїчкін, 180-191. Київ, 2014.
Пустовалов, С. “Комплекс озброєння раньої козацької доби за матеріалами розкопок на о. Байда.” Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні 20 (2011): 147-152.
Солнцев, Ф.Г. Древности Российского государства, изданные по высочайшему повелению государя императора Николая I. Отделение III. Броня, оружие, кареты и конская сбруя. Москва: тип. Августа Семена, 1853.
Солнцев Ф.Г. Древности Российского государства, изданные по высочайшему повелению государя императора Николая I. Отделение III. Альбом. Москва: тип. Августа Семена, 1853.
Тихомирова, Е.В., и Т.В. Мартынова. Золотой век русского оружейного искусства: царское оружие и конское убранство XVII века. Москва: Восхождение, 1993.
Тменов, В.Х. “Два склепа из селения Уакац.” в Новые материалы по археологии Кавказа в древности и средневековье, отв. ред. В.А. Кузнецов, 142-153. Орджоникидзе, 1986.
Тоїчкін, Д.В. Козацька шабля XVII-XVIII ст.: історико-зброєзнавче дослідження. Київ: Стилос, 2007.
Якобсон, А.Л. Материалы и исследования по археологии СССР. № 17, “Средневековый Херсонес (XII—XIV вв.)”. М.-Л.: Изд-во Академии наук СССР, 1950.
Alexander, D. “Pisanello’s hat. The costume and weapons depicted in Pisanello’s medal for John VIII Palaeologus. A discussion of the saber and related weapons.” Gladius XXIV (2004): 135-186. http://dx.doi.org/10.3989/gladius.2004.40
Bashir, M. The Arts of the Muslim Knight: The Furusiyya Art Foundation Collection. Milano: Skira, 2008.
Gugong Bowuyuan Cang Wenwu Zhenpin Quanji 56: Qing gong wu bei. The Complete Collection of Treasures of the Palace Museum, Beijing 56: Armaments and Military Provisions. Palace Museum, Beijing – Hong Kong, 2008.
Gutowski, J. Broń i uzbrojenie Tatarów. Warszawa: Fundacja Res Publica Multiethnica, 1997.
Kolba, J.H. “A nagyenyedi és a segesvári lelet.” Folia archaeologica 41 (1990): 169-192.
Kovács, S.T. Splendeur de l’armurerie hongroise. Bruxelles: Jaspeart, 1999.
Miller, Y.A. Russian Arms and Armour. Leningrad: Avrora, 1982.
Miller, Y.A. Kaukasiske Vaben fra Eremitagemuseet, Skt. Petersborg. Caucasian Arms from the State Hermitage Museum. St. Petersburg. – Næstved: Devantier, 2004.
Pósta, Béla. A gyulafehérvári székesegyház sírleletei. Kolozsvár, 1918.
Schuckelt, H. Die Türckische Cammer: Sammlung orientalischer Kunst in der kurfürstlich-sächsischen Rüstkammer Dresden. Dresden: Sandstein Verlag, 2010.
Temesvary, F. Waffenschatze und Prunkwaffen in Ungarischen Nationalmuseum. Budapest: Helikon Verlag, 1992.
Прокопенко, В.М. “Краткая история застёжек-крючков на Востоке (часть I).” Китаб Хона. Дата обращения Декабрь 10, 2018. https://kitabhona.org.ua/costum_axess/obzorkruk1.html
Прокопенко, В.М. “Краткая история застёжек-крючков на Востоке (часть II – Восточная Европа).” Китаб Хона. Дата обращения Декабрь 10, 2018. https://kitabhona.org.ua/costum_axess/obzorkruk2.html
“Колчан.” Государственный Эрмитаж. Дата обращения Декабрь 10, 2018. http://www.hermitagemuseum.org/wps/portal/hermitage/digital-collection/15.+weapons%2c+armor/489674
“Налуч.” Государственный Эрмитаж. Дата обращения Декабрь 10, 2018. http://www.hermitagemuseum.org/wps/portal/hermitage/digital-collection/15.+weapons%2c+armor/516515
“Колчан. Начало XVII в.” Музеи Московского кремля. Дата обращения Декабрь 10, 2018. https://collectiononline.kreml.ru/iss2/items?info=1048
“Накладка.” Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации. Дата обращения Декабрь 10, 2018. http://goskatalog.ru/portal/#/collections?id=3991606
“Крюк колчанный” (1). Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации. Дата обращения Декабрь 10, 2018. http://goskatalog.ru/portal/#/collections?id=729058
“Крюк колчанный” (2). Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации. Дата обращения Декабрь 10, 2018. http://goskatalog.ru/portal/#/collections?id=715482
“Крюк колчанный” (3). Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации. Дата обращения Декабрь 10, 2018. http://goskatalog.ru/portal/#/collections?id=4276732
“Крюк колчанный” (4). Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации. Дата обращения Декабрь 10, 2018. http://goskatalog.ru/portal/#/collections?id=4276706
“Kunsthistorisches Museum: Köcher: Pfeilköcher” (1). Kunsthistorisches Museum. Accessed December 10, 2018. www.khm.at/de/object/64c3f779e5/
“Kunsthistorisches Museum: Köcher: Pfeilköcher” (2). Kunsthistorisches Museum. Accessed December 10, 2018. www.khm.at/de/object/9be5bb3d65/
“LSH | Pilkoger” (1). LSH. Accessed December 10, 2018. http://emuseumplus.lsh.se/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=collection&objectId=44332&viewType=detailView
“LSH | Pilkoger” (2). LSH. Accessed December 10, 2018. http://emuseumplus.lsh.se/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=collection&objectId=43726&viewType=detailView
“LSH | Pilkoger” (3). LSH. Accessed December 10, 2018. http://emuseumplus.lsh.se/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=collection&objectId=44383&viewType=detailView
“LSH | Pilkoger Ryssland.” LSH. Accessed December 10, 2018. http://emuseumplus.lsh.se/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=collection&objectId=44336&viewType=detailView
“Marcin Kober – Portrét Daniela Kubínyiho.” Web umenia. Accessed December 10, 2018. https://www.webumenia.sk/en/dielo/SVK:OGD.O_168
“Pfeilköcher.” Katalog der Osmanischen Waffen der Museumslandschaft Hessen Kassel. Accessed December 10, 2018. http://turcica.museum-kassel.de/200367/
“Resurrection of Christ. Fragment II.” Arthive. Accessed December 10, 2018. https://arthive.com/giovannibellini/works/234646~Resurrection_of_Christ_Fragment_II
“Sketches of the Emperor John VIII Palaeologus, a Monk, and a Scabbard.” The Art Institute of Chicago. Accessed December 10, 2018. http://www.artic.edu/aic/collections/artwork/113568