Сергій Шаменков
Шкіряні каптани з лосиної шкіри у гардеробі української шляхти та козацької старшини

---

Шаменков, С. Шкіряні каптани з лосиної шкіри у гардеробі української шляхти та козацької старшини. Стрій, №5, 2023, с. 33-36.

---

Стаття присвячена питанню поширення шкіряних каптанів-колетів з лосиної шкіри («скури лосее», «лосина шкіра») серед українського мілітарного прошарку XVI–XVII ст. Аналіз джерел вказує на значне поширення цього типу захисту принаймні в останній чверті XVI ст. та його актуальність аж до кінця XVII ст. Відмічено широке застосування їх кавалеристами, що цілком вписується в європейську мілітарну традицію епохи.

The article is devoted to the issue of the spread of leather kaſtans-jerkins made of elk skin among the Ukrainian military establishment of the 16th – 17th centuries. Analysis of the sources indicates a significant spread of this type of garment at least in the last quarter of the 16th century and its relevance until the end of the 17th century. Their common use by cavalrymen was noted, which fully fits into the European military tradition of the era.

---

Звернувшись до теми шкіряного захисту вояків в XVI–XVII ст., ми вимушені констатувати досить поверхневий інтерес науковців до цієї теми, що призвело до невеликої кількості доступних нам публікацій (Blackmore 18–23, Dowen 157–173). Це дивно з огляду на надзвичайну популярність цього типу захисту у кавалеристів та піхотних вояків багатьох націй Європи.

Досить часто каптани-колети виготовлялися з лосиної шкіри характерного жовтуватого кольору (хоча також використовувалися шкіра великої рогатої худоби), яка за рахунок особливої вичинки, незважаючи на досить товстий шар шкіри, була відносно гнучкою і одночасно непогано захищала від ударів холодною зброєю та цілком могла захистити свого носія від рикошетних мушкетних пострілів (May et al. 1949–1956). Досить цікавою в ракурсі їхніх захисних властивостей є згадка надійного захисту, який шкіряні колети давали від стріл американських індіанців під час сутичок Пекотської війни – збройного конфлікту 1636–1638 рр. між племенем пекотів і союзом британських колоністів (Dowen 161–162).

Загалом легкість, відносна простота виготовлення, гарний захист від шабельних ударів та стріл створює образ ідеального захисту для степового фронтиру Європи. Але чи були шкіряні каптани відомі, чи використовувалися вони українською шляхтою та козацькими кіннотниками та що взагалі нам відомо про поширення шкіряних каптанів на наших теренах? Введення у науковий обіг нових писемних джерел потроху проливає світло на цю ситуацію. Так, завдяки публікації в 2014 році низки актових книг волинських ґродських і земських судів XVI ст., ми змогли значно розширити своє бачення повсякденного людського побуту Волині XVI ст., в тому числі і щодо каптанів з лосиної шкіри.

Так, 28 травня 1571 р. була записана скарга Адама Мадярського до володимирського замкового уряду на князя Андрія Михайловича Курбського щодо захоплення ним міста Сомін, що містила перелік матеріальних втрат міщан. Серед перелічених речей нерідко зустрічається одяг із лосиної шкіри: «Пана Никодима Дека збито с коня белого яблыкобитого збела, важъности злотых двадцат, а з него знято скорку лосюю, жупицу из кнаѳликами сребръными великими важности злотых двадцат» (Безпалько та ін. 167), «Зас пана Станислава Лишъку збито с коня белого, важности злотых двадцат и чотыри, которого взято нод нимъ; с него злуплено жуницу лосюю с кныбликами сребраными, важности злотых двадцат и два» (Безпалько та ін. 168), «Сенка Резника збито с коня мышастого, важности злотых десет, которого под ним взято, злуплено з него каѳътан, новолочованыи барханом чорънымъ, важности злотых чтыри, и скурку лосюю с него взято, важности золотых осмъ» (Безпалько та ін. 168), «Андрушкови Ковалеви отнято ручницу добрую губчастую, важности таляровъ два и задано ему ран две синих: одну за плечима над лопатками, а другую нижеи лопатокъ; с него здарто каѳътан, // лосюю скоркою новолоченыи, важности злотыхъ осмъ» (Безпалько та ін. 168), «У Матыса Беды отнято ручницу добрую губчастую, важности злотых три, з него злуплено дылею (!) блакитную люнскую с петлицами чиръвоными, важности злотых шестъ и каѳътаник, лосею скоркою новолоченыи, важности злотых шест» (Безпалько та ін. 168), «Кришътоѳа Боровского збито с коня белого, важности злотых двадцать, которого взято нод ним ис седлом турецкимъ; а с него знято однорядокъ чорныи влоскии, важности злотых десетъ и каѳтан, новолочоныи лосею скоркою, важности злотых осмъ» (Безпалько та ін. 168, 169), «От Панаса отнято ручницу, важности злотых два, с пороховницею и сокирку за грошеи дванадцат, скуру лосюю з него злуплено, важъности злотых шестъ» (Безпалько та ін. 169).

Ще одна скарга зі згадками одягу з лосиної шкіри датована 10 червня 1587 р. Її склав луцький підкоморій Ян Харлинський до володимирського ґродського уряду на слуг князя Василя-Костянтина Острозького, які напали на його мяєток Жуковець, побили слуг та відібрали у них одяг, перелік якого подається: «У Яна Шадурского на тот же час злупили делию чирвоную ѳалюндишовую, которая коштовала нят конъ гршеи, у скури лосее на нем оторвали кгузиков сем срибрьныхъ, которие коштовали таляр» (Безпалько та ін. 425), «У Адама Рибалътовского в тотъ же час взяли ручницу, за три золотых купленую, шаблю, за нолкопы гршеи купленую, каѳтаник лосее скури, бакгазиею подшитыи з баволною, за чотыри золотыи справленыи» (Безпалько та ін. 426). Досить показово, що лише у цих двох скаргах ми нарахували дев’ять шкіряних строїв, і вони належали жителям невеликого містечка та приватної садиби. Це може вказувати на значно більшу кількість згадок, які ми можемо віднайти в майбутньому в ще неопублікованих актових документах.

Наступна згадка стосується вже середини XVII ст., а саме битви під Лоєвом 1651 р., де загинув козацький полковник Мартин Небаба. До нас дійшов посмертний опис полковника, де серед іншого одягу згадується каптан з лосиної шкіри: «На Небабі жупан отласовий зелений, коштовний панцир, поверху лосина шкіра з золотими ґудзями й таким же шнурком» (Грушевський 322). Крім того, до нашого часу дійшов портрет М. Небаби із щоденника Абрагама ван Вестерфельда, де цей лосиний каптан детально промальований, має властивий такому виробу жовтуватий колір поверхні, описані золоті ґудзики та жовті шовкові нашивки (Мал. 1, б) (Мицик та Березенко 3–4; Шаменков 11). На основі цього малюнку нами була виконана художня реконструкція образу полковника Чернігівського полку Мартина Небаби та наше бачення його каптану з лосиної шкіри (Мал. 1, а) (Шаменков 33).

Мал. 1. (а) – Художня реконструкція образу полковника Чернігівського полку Мартина Небаби, 1651 р. (© С. Шаменков); (б) – зображення Мартина Небаби зі щоденника А. ван Вестерфельда (за Ю. Мициком та Б. Березенком).

 

Подібний одяг ми можемо віднайти серед речей ще одного представника козацької старшини. Так, у реєстрі речей гетьмана Івана Самойловича 1690 р. можна знайти: «кожан лосиной длина 2 аршина без четверти, на рукавах по 9 гапликов серебряныхъ» та «кофтанъ лосиной подпушенъ передъ да рукава оберью красной» («Опись движимого имущества» 1140).

Згадки шкіряних курток з лосиної шкіри зустрічаються і в польських джерелах, де вони фігурують як «łosia skora» та «kolet z skóry łosiej». Наприклад, нотатки Я. Пассека середини XVII ст. містять цікавий фрагмент, з якого стає зрозуміло, як само носили такі каптани. Так, з нього можна зрозуміти, що łosia skora була одягнена під панцир, і куля пробила спочатку панцир, потім шкіряний колет та дісталася одягу під ним: «kule wylecą, kiedy uczynią deszcz ognisty i przez pancerz, i przez łosią skorę, i przez wszystkie vestimenta (suknie)» (Jan Chryzostom z Gosławic Pasek: Pamiętniki 515). Ще одну згадку каптана-колету з лосиної шкіри можна віднайти у поемі Коховского «Fraszkі»: «Gdy na się wdziejesz kolet, kolet z skóry łosiej» (Gloger 56).
Надзвичайно важливим для нас є визначення значення слова skóry, в чому нам може допомогти дисертація Йовіти Журавської-Чащевської, яка присвячена історичним специфічним назвам виробів зі шкіри. З неї ми знаємо, що це слово могло означати не тільки шкіру в широкому сенсі, але й шкіряний одяг: «kurtka, płaszcz z wyprawionej skóry zwierzęcia» (Żurawska-Chaszczewska 299). В іншому словнику старовинних висловів можна знайти значення слова kolet, що означає жовнірську куртку та відразу пов’язує його зі шкіряним одягом: «kolet – kurtka żołnierska, kolet z łosiej skóry» (Brückner 245).

Таким чином, ми можемо із впевненістю стверджувати, що записи в актових документах та літературних творах – łosia skora, скури лосее, лосина шкіра означають не якусь накинуту звірину шкурину, а саме захисний, пошитий каптан з лосиної шкіри жовтуватого кольору. Незважаючи на невелику кількість актових документів, нам вдалося віднайти одинадцять згадок щодо використання українськими міщанами та шляхтою в XVI ст. та козацькою старшиною в XVII ст. каптанів з лосиної шкіри. Більшість із власників цього одягу, судячи з актів та соціального становища, були вершниками. Питання крою таких каптанів та еволюційного зв’язку з західноєвропейськими шкіряними колетами все ще залишається для нас невирішеним. Але ми сподіваємося з часом, отримавши нові дання, вирішити цю проблему.

---

Бібліографія

Blackmore, David. Arms & Armour of the English Civil Wars. London: Trustees of the Royal Armouries, 1990.
Brückner, Aleksander. Słownik etymologiczny języka polskiego. Kraków: Krakowska Spółka Wydawnicza, 1927.
Dowen, Keith. «The Seventeenth Century Buff Coat.» Journal of the Arms and Armour Society, XXI (5), 2015, pp. 157–188.
Gloger, Zygmunt. Encyklopedia staropolska ilustrowana Warszawa. Т. 3, Warszawa: P. Laskauera i W. Babickiego, 1902.
Jan Chryzostom z Gosławic Pasek: Pamiętniki. Kraków: Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1929.
May, B., et al. «Ballistic protective properties of material representative of English civil war buff-coats and clothing.» International Journal of Legal Medicine, №134, 2020, pp. 1949–1956.
Żurawska-Chaszczewska, Jowita. Słownictwo rzemiosł skórzanych w polszczyźnie historycznej. Praca doktorska, Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu, Poznan, 2010. AMUR Angular, repozytorium.amu.edu.pl/items/30659c4a-cabf-48a5-bd2f-7f342cad40d2. Accessed 1 August 2023.
Безпалько, Владислав, та ін., упор. Українське повсякдення ранньомодерної доби. Збірник документів. Випуск 1. Волинь XVI ст. Київ: Фенікс, 2014.
Грушевський, Михайло. Історія України-Руси. Том 9, половина 1, Нью-Йорк: Книгоспілка, 1957.
Мицик, Юрій та Богдан Березенко. «Унікальний портрет полковника Мартина Небаби.» Сіверянський літопис, № 4-6, 2013, с. 3–4.
«Опись движимого имущества, принадлежавшего малороссийскому гетману Ивану Самойловичу и его сыновьям, Григорию и Якову.» Русская историческая библиотека, издаваемая Археографической комиссией. Том 8, Санкт-Петербург, 1884, с. 949–1204.
Шаменков, Сергій. «Одяг, військове спорядження та зовнішній вигляд козацької старшини середини – другої половини XVII ст.» Стрій, №2 (ч. 2), 2020, с. 9–42. Стрій, striy.org.ua/index.php/striy/article/view/Striy2_Shamenkov2. Дата звернення 1 Серпня 2023.